Лондонське метро

Особливості лондонського метро

Underground – саме таку назву має сучасний лондонського метро. Залізниця Лондона це не тільки засіб пересування, а й ціла гордість Англії. Підземний шлях так само є однією з найдавніших пам'яток Лондона.

Походження назви

Першим інвестором в будівництві підземного шляху була компанія Metropolitan Railway, до речі, маловідомий той факт що, термін "метро" з'явився саме серед англійців. Називати залізницю в Лондоні стали в честь компанії, яка створювала підземний хід. Потім офіційну назву "метрополітен" у народі стали згадувати в спрощеному варіанті - "метро". Але надовго термін "метро" не затримався, незабаром залізницю почали називати "tube" що в перекладі означає труба, а так само "subway" - метро, в даний час офіційна назва метрополітену, серед жителів Лондона – "underground".

Історія виникнення та розвитку лондонського метрополітену

Лондонський метрополітен найстаріший залізний шлях світу. Необхідність створити нове транспортне сполучення виникла ще в дев'ятнадцятому столітті, дивно, але вже на той час однією з головних проблем була переповнена транспортна мережа.

Ця проблема була актуальною і в Лондоні. Пересуватися в місті на транспорті ставало все складніше, і вирішувати це питання потрібно було якомога швидше. Перед інженерами постаяла нелегке завдання у винаході нового транспорту, який не повинен заважати головній трасі і перевершити по швидкості громадський та приватний транспорт.

На ідею створення і проектування пішло кілька десятків років. Спочатку перші проекти були засновані на створенні тунелю під водою, після проект залізниці, але остаточно ці два проекти так і не перетнулися.

Питання з пересуванням нікуди не подівся. І тільки через не мало часу в Англії з'явився проект, в якому були ідеї по спорудженню порожнистих труб під землею. Ця ідея належала інженеру Марку Брюнелю. Так і почали споруджувати самий перший метрополітен Лондона.

У 1860 році будівельники прокапали перший тунель під землею. Вже в 1863 році була відкрита перша в світі лінія метрополітену завдовжки чотири кілометри – Metropolitan Line. Яка повідомляла два лондонських вокзалу і включала в себе сім міських станцій.

Така розробка транспортного пересування дуже швидко сподобалася лондонцям і досягла високого успіху в своєму розвитку. З часом у метрополітені з'являлися нові лінії та станції, залізниця була прокладена до таких відомих вулиць як Baker Street, а так само Swiss Cottage. Незабаром на метро можна було дістатися до лондонського Тауеру.

Конструкція перших поїздів була не зовсім вдосконалена, вони мали паросилових установках, а в якості двигуна служила парова машина. Це приносило деякі незручності, оскільки поїзд доводилося перезаправляти на кожній станції. Але настільки довгі зупинки давали можливість пасажирам дізнатися на потрібній вони станції, адже вікон усередині поїзда не було, і орієнтуватись було складно.

Так само дискомфорт викликав запах всередині поїзда. З-за парової установки, був присутній неприємний запах чогось горілого, так як поїзд на той час був популярним засобом пересування і їздили на ньому абсолютно все, честолюбних і акуратних англійців це зовсім не влаштовувало. Стан поїзда залишало бажати кращого, це й було поштовхом до розробки нового проекту електричного поїзда.

Втілені в реальність і запущені електричні потяги в 1906 році. Будувати тунелі для залізниці було не так вже й легко, жителі Англії будували арки, а на них вулиці, що абсолютно не заважало будівництва тунелю. Але в 1907 році для спорудження тунелю були придумані бурові щити, з їх допомогою під час прокладання залізничних шляхів, поверхню вулиці залишалася не розібраної.

В ті часи, спорудження метро було дуже актуальним питанням і до його будівництва приєдналося багато компаній які так само хотіли заробити на цьому проекті. Але не всі компанії підійшли до будівництва чесно і якісно, створення нових ліній було як долготечным так і коротко терміновим. Станції які створювалися за пару років мали не зовсім приємний зовнішній дизайн і досить скромну облицювання. Такі перепади в дизайні не влаштовували лондонську дирекцію державного транспорту. Було вирішено змінити всю облицювання на одну тематику.

Станції та лінії Лондонського андеграунду

Лондонський метрополітен в наші дні

На сьогодні в лондонському метрополітені налічується дванадцять гілок і 275 станцій метро має шість концентричних зон і 499 ескалаторів. Всередині метро є безліч переходів, у яких легко заплутатися, але навіть якщо це й сталося, то вам завжди допоможуть покажчики або ж місцеві жителі Лондона.

Оплата і вартість проїзду в метро

Купити проїзний талон можна у вуличних кіосках або ж касах всередині метро. Вартість проїзду залежатиме від того скільки зон ви плануєте відвідати, приблизна сума поїздки – шість фунтів. Купуйте проїзний відразу як увійшли в метро, адже не оплачений проїзд карається штрафом в розмірі, сорок фунтів стерлінгів. Для численних поїздок краще придбати пластикову картку Travel Card.

Пізнавальні факти про лондонське метро

Станції Aldgate і Liverpool Street побудовані на старих кладовищах, це було з'ясовано археологами під час розкопок, під час яких виявили більше чотирьох тисяч скелетів.

Northern – найбільш забруднена і має погану репутацію лінія метро.

У лондонському метрополітені 49 занедбаних станцій, одні з них – Down Street і British Museum, жителі Лондона називають такі станції "примарами".

Лондонський метрополітен - це не просто залізниця, це найвеличніший винахід англійців, що ще раз доводить могутність і велич Великобританії.